Об’єднання громад на Шполянщині: від сумнівів до конкретних дій

  Реформа децентралізації влади несе у собі як багато позитивних сторін, так і багато сумнівів та нарікань з боку селян. Ті, кого безпосередньо торкнеться об’єднання, шукають «підвох» на кожному кроці і не вірять в те, що можуть щось вирішувати. Більш прогресивні ж уже готують документи для об’єднання і підраховують майбутні вигоди.

В чому ж заключається добровільність об’єднання? Які адмінпослуги перейдуть на рівень об’єднаної громади? Як забезпечити вищу якість послуг? Які запобіжники є, щоб адмін-центр не оббирав інші села у об’єднаній громаді? На ці та інші питання відповідали експерти Черкаського «Офісу реформ» під час поїздки селами Шполянщини. Експерти відвідали села Іскрене, Станіславчик, Водяне та Товмач, жителі яких мали велику кількість запитань та суперечливих думок.

- Щоб глибше вникнути в суть змін, пропоную замислитись ось над чим. Понад сім десятків років український народ жив у більшовицькому гетто, де жодна людина не могла вплинути на той чи інший процес, за неї все вирішувалося зверху. У нас сформувався совковий спосіб мислення, за яким ми бездіяльно чекаємо, що хтось прийде і щось зробить: дасть роботу чи за нас вирішить проблему, - розмірковує головний редактор газети «Шполяночка» Наталія Сторчак. - Керівництво діяло так: нам подавали вже зловлену рибу, ще й готову для вживання (часто-густо несвіжу). Прийшов час — і риба закінчилася, а годувати себе треба й далі, життя триває. Але попередня політика будівників комунізму позбавила нас віри у власну спроможність. Та й двадцять чотири роки незалежності Україна топчеться на одному місці, тому зберегла централізовану систему, яка контролює та позбавляє фінансування, знищуючи всі сфери життя, заплітаючи їх у корупційний спрут, що знекровлює і обездолює переважну частину суспільства. Чи потрібно міняти такий стан речей? Неодмінно. Ми втратили багато часу, тож мусимо визнати, що реформа давно назріла і потребує впровадження. Тож нам потрібна не риба, а вудка, якою ловитимемо поживу самі, без сторонньої допомоги. Зміни мають відбуватися з урахуванням регіональних особливостей, підкріплюватися законодавчо та фінансово. Тоді прийдуть очікувані результати.

Для цього, згідно перспективного плану, селам Шполянського району запропонували об’єднатись в 6 громад Шполянську (Шпола, Лозуватка, Кам’януватка, Топильна, Терешки, Ховківка, Сердегівка, Кримки), Лебединську (Лебедин, Журавка), Лип’янську (Лип’янка, Межигірка, Водяне, Нечаєве, Маслове, Веселий Кут, Витязеве, Козачани, Ярославка, Нова Ярославка, Антонівка, Коротине, Глиняна Балка, Кавунівка, Товмач), Васильківську (Васильків, Капустине, Соболівка, Скотареве, Іскрене, Георгіївка), Сигнаївську (Сигнаївка, Надточаївкка, Бурти, Мар’янівка) та  Матусівську (Матусів, Станіславчик).

Згідно Закону «Про добровільне об’єднання громад», новостворені громади, отримають цілий ряд додаткових «бонусів» — ПДФО, акциз, екологічний податок та інші. Детальніше про них селянам під час зустрічей розповів експерт Черкаського «Офісу реформ» Сергій Слинько.

- В зазначених громадах виникало ряд проблемних питань пов’язаних з соціально-економічними та історичними особливостями суміжних сіл. Так, наприклад, жителі  Станіславчика мне хочуть об’єднуватися з селом Матусів, через історичні особливості та негативний вплив на місцеву політику села матусівського підприємця. Також люди побоюються, що центр громади «поглине» усі ресурси і самотужки вирішуватиме усі питання громади лише в свою користь. Ми на конкретних прикладах роз’яснили, які законодавчо-врегульовані можливості мають ці громади, а також те, що кожна громада матиме власних представників – депутатів у місцевих радах. Кількість депутатів малих сіл може перевищуватиме кількість представників від села – адмінцентру.

 Окрім того, об’єднаним громадам надходитимуть кошти з Державного фонду регіонального розвитку на покращення інфраструктури із розрахунку на кожного жителя. До того ж, за умови проведення добровільного об’єднання громад, Євросоюз обіцяє виділити Україні понад три мільярди євро. Ці кошти можна залучити для ремонту доріг, покращення стану шкіл, ФАПів та сільських осередків культури, і самі жителі громади вирішуватимуть, на що витратити кошти, а також - раціональність утримання того чи іншого закладу.

Нагадаємо, що вже за кілька днів – у п’ятницю 28 серпня сесія обласної ради розгляне  зміни до перспективного плану об’єднання громад Черкащини.

Експерти «Офісу реформ» провели зустріч у Звенигородському районі

14 серпня у Звенигородці відбулися публічні обговорення процесу об’єднання у спроможні територіальні 

громади з громадськими організаціями, представниками райдержадміністрацій, профспілок і активними місцевими активістами. В ході зустрічі експерт офісу реформ Сергій Слинько надав роз’яснення особливостей об’єднання та принципів формування спроможних територіальних громад-                      У Звенигородчан дуже багато стереотипів щодо нинішньої адмінреформи. Зокрема присутні асоціювали її з медичною реформою, згідно якої нібито мають закрити центральну райлікарню і жителі змушені будуть їхати лікуватися до Умані. Але ми роз’яснили, що наразі це дві різні реформи і поєднувати їх недоречно, - пояснив експерт «Офісу реформ» Сергій Слинько. – Існує також стереотип, що реформа призведе до закриття шкіл і дитсадочків, а в результаті – багато людей втратять роботу. Натомість ми надали роз’яснення, що реформа може призвести не до скорочення, а розширення штатів соціальної сфери, адже ті працівники, які будуть вивільнені із райдержадміністрацій, безперечно знайдуть своє місце в аналогічних закладах об’єднаних громад. Окрім того, значно збільшиться фінансування за рахунок «притоку» податків – у деяких селах, за прогнозами, загальна сума становитиме 4-5 мільйонів. Проте громадам слід активізувати роботу по об’єднанню, адже самі ті села і міста, які об’єднаються першими, отримають кошти від Фонду регіонального розвитку, що ж до громад-аутсайдерів, то вони можуть втратити таку можливість.

Цікавило присутніх також питання про ініціювання райрадою створення звенигородського повіту. Експерт пояснив, що перший етап – це об’єднання у громади і лише потім можна говорити про повіти чи інші аналогічні укрупнення районів чи областей. Також було розтлумачено, що на законодавчому рівні питання укрупнення районів та областей неврегульоване, проте враховуючи бажання депутатів райради можна відповідні законодавчі ініціативи лобіювати через місцевого нардепа.
Нині на Звенигородщині проходить вивчення громадської думки щодо питання об’єднання громад.

Експерти «Офісу реформ» відвідали Золотоніщину

Експерти Черкаського «Офісу реформ» здійснили чергову робочу поїздку в
с.Драбівці Золотоніськьго району. Нагадаємо, що у громад Золотоніщини виникало багато питань та різних варіантів об’єднання, саме тому було вирішено збільшити кількість роз’яснювальних зустрічей з громадою кожного села.

У селі Драбівці на зустріч на тему "Чого чекати від об'єднання громад" завітали не лише жителі села, а й голови сільрад та депутати сільрад навколишніх сіл. Вони запропонували внести зміни до перспективного плану, а саме - створити Драбівецьку об'єднану громаду до якої планують включити 9 населених пунктів: с. Драбівці, с. Сеньківці, с. Маркизівка, с. Ашанівка, с. Ковтуни, с. Мицалівка, с. Подільське, с. Скориківка, с. Львівка.

-  На цій зустрічі,  ми вже традиційно спростовували міфи про те, що  реформа не на часі, бо в країні війна. Розмежовували поняття  колективізації та децентралізації, пояснили, що реформи завжди не на часі, але починати їх треба зараз, бо ми вже й так спізнилися на 10-15 років, - коментує експерт «Офісу реформ» Сергій Маслак. - Присутні дійшли згоди, що в нинішніх умовах потрібно об'єднуватись, але їх об'єднання буде відрізнятися від перспективного плану. Проте, слід зауважити, що остаточне рішення, щодо того, які саме зміни вносити до перспективного плану, прийматиме сесія обласної ради, яка відбудеться 28 серпня.

Протягом найближчих тижнів експерти «Офісу реформ» здійснять ще декілька поїздок для проведення роз’яснювальних зустрічей в Звенигородці та Шполі.

«Я завжди була за об’єднання. Проти реформи ті, хто боїться відповідальності»

 

Невгамовна голова села Балаклея Олена Ковальська на своїй посаді уже 13 років.

Вже тричі Олену Миколаївну переобирали очільником села і ні разу ні жителі Балаклеї, ні сусіднього Теклиного, яке входить до Балаклеївської сільської ради, не пошкодували про свій вибір.

- Я з молодості звикла до керівних посад і відповідальності. У 26 років стала секретарем партійної організації та заступником голови місцевого колгоспу. Потім у 2002-му році змінила на посаді сільського голову-пенсіонера. Я ж звідси, сільська, то й ці проблеми мені болять і хвилюють мене.

За три «каденції» Олені Ковальській вдалося змінити Балаклею до невпізнаваності. Повністю відремонтували два дитячих садки, в одному зробили добудову, а третій звели «з нуля». Провели ремонти у двох фельдшерсько-акушенських пунктах та амбулаторії з денним стаціонаром, «перепрофілювали» приміщення колишньго профтехучилища під музей та будинок культури, відремонтували частину доріг та освітлили вулиці. Про те, що відучившись та пройшовши практику у Маньківському районі, ще зовсім юною повернулась у рідне село, Олена Миколаївна не пожалкувала ні разу.

- Я вважаю, що у селі кожен клаптик землі повинен приносити прибуток. Тому й завжди виступала за об’єднання громад. Адже тоді громади отримують і гроші, і повноваження. От я, скажімо, уже цілий рік не можу оформити документи для того, щоб виставити на аукціон та здати в оренду сільський ставок. Чомусь, за нашим законодавством це повинно вирішуватись аж в Кабміні. Та хіба ж в Кабінеті Міністрів краще знають, що потрібно нашому селу? – обурюється сілький голова. – І ще, як мінімум рік, доведеться провозитися з оформленням документів. А тим часом, ставок уже б давно міг приносити селу прибуток.

За словами Олени Ковальської, об’єднання бояться лише ті голови сіл, які не впевнені у собі і бояться відповідальності, адже зараз усі негарадзи ще можна «списати» на уряд, президента чи прем’єра. А після децентралізації доведеться самому відповідати перед громадою за розподіл коштів, які село отримає від ПДФО, акцизів та інших податків.

- Ми село цілком самодостатнє. Коли я прийшла на цю посаду, то бюджет виконувався на 58% - не було навіть з чого людям зарплату платити. А нині показник – 237%. Це ж непорівнювані цифри. Ми беремо участь у всіх конкурсах та програмах, як всеукраїнських, так і міжнародних. От, наприклад, дитячий садок «Берізка» частково відремонтували за кошти проекту ЄС/ ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (за умовами програми більшість коштів на певний проект виділяє Євросоюз, частину – обласний та районний бюджети і 10% - збирає сама громада села). У бібліотеці – комп’ютер, ноутбук, WF – все це завдяки перемозі у конкурсі Української бібліотечної асоціації за проектом «Бібліотека – громада: відкритий простір» за підтримки фонду «Монсанто». Але для того, щоб мати результати, треба працювати. І неможливо порівняти роботу сільського голови у селі, де 300-500 жителів, і там, де 12 тисяч, як, наприклад, у Червоній Слободі. А зарплату такі сільські голови отримують однакову, тож і населені пункти необхідно, хоч більш-менш уніфікувати.

Розвінчує Олена Ковальська і міф про те, що малі села нічого не вирішуватимуть у громаді на прикладі своєї ж власної сільської ради.

- До нашої сільської ради входить Балаклея, де живе 4,5 тисяч людей та Теклино на  600 осіб. Але на сьогодні Теклине з газом, з цифровою телефонізацією та 100% вуличним освітленням. Там сьогодні дитячий садочок, який бере участь у програмі ПРООН, там фельдшерський пункт із ремонтом, поштове відділення, клуб. Село розвивається, і селяни самі пропонують мені допомогу в проведенні роз’яснювальної роботи. І в той же час  ми звернулися до своїх сусідів – Малоконстантинівської сільської ради (600 осіб) та Староконстянтинівської сільської ради (5 600 осіб) з пропозицією про об’єднання в одну громаду з центром у Балаклеї, а вони нам відмовили. Адже звикли жити за інерцією – гроші на основні потреби, «для виживання» та на зарплату, хоч в кінці року, але держава виділить. Але ж окрім того, можна ще розвиватися! Покращити шкільну освіту, щоб сільські діти за рівнем знань не поступалися міським і не їздили в ліцеї та гімназії в область, а мали можливість отримувати якісну освіту на місці. Це ж саме стосується і медицини, і культури. Ще одним фактором, який трохи заважає об’єднанню, я вважаю «загравання» політиків із виборцями. Замість того, щоб пояснювати механізми і переваги реформи, частина кандидатів у депутати просто займається популізом, йдучи на повідку у настроїв селян того чи іншого населеного пункту. Якщо ми вже вирішили іти в Європу, то маємо виконувати взяті на себе зобов’язання і триматися однієї лінії.

За словами Олени Миколаївни, кожному сільському голові просто варто порахувати, скільки коштів село має зараз, та скільки отримає після об’єдання громад, а також на  що ці гроші варто було б інвестувати. Тоді відразу пропадуть всі сумніви.

- 25 жовтня пройдуть вибори, і жоден сільський голова не має гарантії, що його оберуть. Тому наше основне завдання зараз – не чекати «пілотних проектів», а брати на себе відповідальність і наполегливо працювати. Адже саме це – запорука процвітання наших сіл.

Дві територіальні громади вже подали документи для об’єднання

 

У процесі об’єднання громад уже виокремилися «передовики». Так, проекти рішень про об’єднання територіальних громад для затвердження черкаською ОДА уже подали  Канівська громада ( до якої увійдуть Канівська міська рада та Пекарська сільська рада) та Ватутінська громада (Ватутінська міська рада та Чичиркозівська сільська рада).

 Активно процес підготовки документів проходить також у селі Зорівка Золотоніського району, селі Балаклея Смілянського району та селі Білозір’я Черкаського району, адже саме ці села планують стати центрами майбутніх об’єднаних громад.

- Черкаська облдержадміністрація має затвердити ці проекти на відповідність законодавству, - коментує керівник Черкаського «Офісу реформ» Наталя Даньковська. - Наступним етапом буде прийняття остаточних рішень місцевими радами, а вже потім  подання рішень рад на розгляд в ОДА.

Зауважимо, що в Україні уже є перша об’єднана громада. Так, 24 липня, Івано-Франківська обласна рада прийняла рішення про створення Печеніжинської територіальної об’єднаної громади з центром у селищі Печеніжин. Водночас, в Україні досі існує три області, де обласними радами не схвалені перспективні плани. Це Київська, Тернопільська та Закарпатська області.

На Черкащині ж продовжується роз’яснювальна робота у напрямку добровільного об’єднання громад. У серпні експерти «Офісу реформ» відвідають село Новоселиця Чигиринського району, місто Звенигородка, село Драбівці, що на Золотоніщині, міста Шпола і Тальне. В кожному з населених пунктів з місцевими громадами будуть проводити роз’яснювальні бесіди щодо подальших кроків у напрямку об’єднання.

- В кожному з населених пунктів експерти будуть брати участь у публічних обговореннях перспективного плану з сільськими головами, секретарями сільських рад, місцевими депутатами та пересічними жителями. Також на прохання жителів населених пунтків відбуватиметься роз’яснення особливостей об’єднання та принципів формування спроможних територіальних громад. Експерти дадуть відповіді з питань змін потенційних адміністративних центрів, можливості приєднання до інших територіальних громад та визначення меж територій спроможних територіальних громад, - зауважує Наталя Даньковська.