Реформа децентралізації влади несе у собі як
багато позитивних сторін, так і багато сумнівів та нарікань з боку селян. Ті,
кого безпосередньо торкнеться об’єднання, шукають «підвох» на кожному кроці і
не вірять в те, що можуть щось вирішувати. Більш прогресивні ж уже готують
документи для об’єднання і підраховують майбутні вигоди.
В
чому ж заключається добровільність об’єднання? Які
адмінпослуги перейдуть на рівень об’єднаної громади? Як забезпечити
вищу якість послуг? Які запобіжники є, щоб адмін-центр не оббирав інші села у
об’єднаній громаді? На ці та інші питання відповідали експерти Черкаського
«Офісу реформ» під час поїздки селами Шполянщини. Експерти відвідали села Іскрене, Станіславчик, Водяне та Товмач, жителі яких мали велику
кількість запитань та суперечливих думок.
- Щоб глибше вникнути в суть змін, пропоную замислитись
ось над чим. Понад сім десятків років український народ жив у більшовицькому
гетто, де жодна людина не могла вплинути на той чи інший процес, за неї все
вирішувалося зверху. У нас сформувався совковий спосіб мислення, за яким ми
бездіяльно чекаємо, що хтось прийде і щось зробить: дасть роботу чи за нас
вирішить проблему, - розмірковує головний редактор газети «Шполяночка»
Наталія Сторчак. - Керівництво діяло так: нам подавали вже зловлену
рибу, ще й готову для вживання (часто-густо несвіжу). Прийшов час — і риба
закінчилася, а годувати себе треба й далі, життя триває. Але попередня політика
будівників комунізму позбавила нас віри у власну спроможність. Та й двадцять
чотири роки незалежності Україна топчеться на одному місці, тому зберегла
централізовану систему, яка контролює та позбавляє фінансування, знищуючи всі
сфери життя, заплітаючи їх у корупційний спрут, що знекровлює і обездолює
переважну частину суспільства. Чи потрібно міняти такий стан речей? Неодмінно.
Ми втратили багато часу, тож мусимо визнати, що реформа давно назріла і
потребує впровадження. Тож нам потрібна не риба, а вудка, якою ловитимемо
поживу самі, без сторонньої допомоги. Зміни мають відбуватися з урахуванням
регіональних особливостей, підкріплюватися законодавчо та фінансово. Тоді
прийдуть очікувані результати.
Для цього, згідно перспективного плану, селам
Шполянського району запропонували об’єднатись в 6 громад Шполянську (Шпола, Лозуватка, Кам’януватка, Топильна,
Терешки, Ховківка, Сердегівка, Кримки), Лебединську (Лебедин, Журавка),
Лип’янську (Лип’янка, Межигірка, Водяне, Нечаєве, Маслове, Веселий Кут,
Витязеве, Козачани, Ярославка, Нова Ярославка, Антонівка, Коротине, Глиняна
Балка, Кавунівка, Товмач), Васильківську (Васильків, Капустине, Соболівка,
Скотареве, Іскрене, Георгіївка), Сигнаївську (Сигнаївка, Надточаївкка, Бурти,
Мар’янівка) та Матусівську (Матусів,
Станіславчик).
Згідно Закону «Про
добровільне об’єднання громад», новостворені громади, отримають цілий ряд
додаткових «бонусів» — ПДФО, акциз, екологічний податок та інші. Детальніше про
них селянам під час зустрічей розповів експерт
Черкаського «Офісу реформ» Сергій Слинько.
- В зазначених громадах виникало ряд проблемних питань пов’язаних з
соціально-економічними та історичними особливостями суміжних сіл. Так, наприклад, жителі Станіславчика мне хочуть об’єднуватися з селом Матусів, через історичні особливості та негативний
вплив на місцеву політику села матусівського підприємця. Також люди побоюються, що центр
громади «поглине» усі ресурси і самотужки вирішуватиме усі питання громади лише
в свою користь. Ми на конкретних прикладах роз’яснили, які
законодавчо-врегульовані можливості мають ці громади, а також те, що кожна громада
матиме власних представників – депутатів у місцевих радах. Кількість депутатів малих сіл може
перевищуватиме кількість представників від села – адмінцентру.
Окрім того, об’єднаним громадам
надходитимуть кошти з Державного фонду регіонального розвитку на покращення
інфраструктури із розрахунку на кожного жителя. До того ж, за умови проведення
добровільного об’єднання громад, Євросоюз обіцяє виділити Україні понад
три мільярди євро. Ці кошти можна залучити для ремонту доріг, покращення стану
шкіл, ФАПів та сільських осередків культури,
і самі жителі громади вирішуватимуть, на що витратити кошти, а також - раціональність утримання того
чи іншого закладу.
Нагадаємо, що вже за
кілька днів – у п’ятницю 28 серпня сесія обласної ради розгляне зміни до перспективного плану об’єднання
громад Черкащини.
Немає коментарів:
Дописати коментар