Врятувати тіло і душу

У Черкасах відбувся другий майстер-клас із надання екстреної психологічної допомоги Психологи з Черкас та Києва зібралися за «круглим столом», щоб поділитися практичним досвідом надання допомоги вимушеним переселенцям, а також під час роботи в зоні АТО. Навчальна програма з надання першої психологічної допомоги, ініційована та розроблена обласним управлінням ДСНС рятувальною службою, знаходить все більше вдячних слухачів. Днями відбувся уже другий майстер-клас із надання психологічної допомоги переселенцям із зони АТО, а також людям, які потрапили у кризову ситуацію. У форматі «круглого столу» психологи Управління ДСНС у Черкаській області разом із колегами з Черкас та Києва ділилися досвідом надання допомоги людям у революційний та постреволюційний період, в умовах війни та евакуації.

- Правила надання первинної психологічної допомоги досить прості і з цим завданням можна справитись навіть без ретельної попередньої підготовки. Якщо ви просто підійдете і запропонуєте свою допомогу, то людина уже зрозуміє, що вона не одна. Потім необхідно встановити зоровий контакт, почати ставити запитання про побутові проблеми, показати кілька варіантів вирішення питання, а згодом у процесі спілкування людина сама почне «виговорюватися». Головне не дати потерпілому «замкнутися» в собі, адже якщо вчасно не «переключити» людину на щось інше вона може не витримати горя і шоку і тоді уже потрібна буде допомога не психолога, а психіатра, - коментує керівник психологічної служби Управління ДСНС у Черкаській області Леся Коротяєва. Леся Миколаївна зосередилася на цілком конкретних порадах, які можуть стати в нагоді і пересічній людині, і самому психологу для емоційного розвантаження.

1. Займайтеся фізичною роботою. Вона заспокоює душу, відволікає від тривожних думок і дозволяє знайти вірне рішення.
2. «Фільтруйте» свої канали інформації. Оберіть 1-2, яким довіряєте, проте ні в якому разі не дивіться новини зранку до вечора. Для того, щоб бути в курсі подій достатньо переглянути випуск новин в обідню пору та увечері. Вранці ж психологи радять слухати музичні канали або дивитися мультфільми – це заряджає позитивом, якого усім катастрофічно не вистачає та дозволяє «не опускати руки».
3. Працюйте з інформацією системно: збирання і поширювання тривожних пліток шкодить і вам, і оточуючим. Якщо інформація для вас дійсно важлива – спробуйте перевірити її за кількома незалежними одне від одного джерелами.
4. Спробуйте попрацювати волонтером. Розуміння того, що можеш комусь допомогти, полегшити страждання того, кому гірше, ніж тобі, щось змінити на краще дає силу і впевненість у прийдешньому дні.
5. Відстоюйте свої права. Нині з’явилось багато правозахисних організацій та спілок, які працюють на волонтерських засадах. Там можна знайти спеціалістів, які підтримають у складній ситуації і значно полегшать «шлях до правди». Це допоможе не лише досягти бажаного, а й позбутися апатії з того приводу, що «нічого не змінилося і усі жертви марні». 

Під час тренінгу психологи на практиці розібрали складні ситуації, у яких може опинитися волонтер, оглянули вміст «тривожної валізи» екстремального психолога та домовилися про подальшу співпрацю.

Матеріал опубліковано на сайті http://ck.mns.gov.ua