Україна дорослішає — влада нарешті вирішила «злізти» з російської «газової голки» та самостійно провадити ефективну енергетичну політику. Російський газ як дорогий і вельми непередбачуваний у ціні ресурс поступово заміщується альтернативними джерелами енергії, а кожен дбайливий господар намагається максимально утеплити власне житло.
Тепло, як в рукавичці
Шполянин Володимир має теплогенеруючі прилади на «усі випадки життя»: і твердопаливний, і газово-електричний котел, який працює за «спареною» системою. Вугіллям і дровами вже давно не користується – дорого. Щоб у холодну пору року отоплювати трикімнатний будинок потрібно 5 тонн вугілля та три машини дров. За нинішніми цінами – це 14-15 тисяч гривень:
— Але для резерву – нехай буде. Невідомо ж, що у нас цьогоріч буде з газом. Хоча після останнього подорожчання електроенергії, газом усе-таки «грітись» найдешевше. Звісно, за умови, що квартира утеплена.
Свою домівку Володимир утеплив ще 6 років тому. Внутрішнє утеплення двох кімнат обійшлося сім’ї у «кругленьку» на той час суму – 5 тисяч гривень, за тодішнім курсом – тисячу доларів. Проте інвестиції окупилися буквально за кілька років.
— Потім ми ще встановили євровікна, щоб тепло «не вилітало» назовні. Зараз в цих двох кімнатах тепло, як у рукавичці. Хотілося б «утеплити» і залу, проте зараз ціни такі – не наздоженеш.
Попит породжує пропозицію і компанії, що виробляють будівельну теплоізоляцію нині дійсно на підйомі. Черкаський завод одного із європейських лідерів по виробництву будівельної тепло-, гідро- і звукоізоляції постійно нарощує виробництво, адже продажі зростають мало не щодня.
— Наша корпорація працює в Україні уже 20 років, черкаському заводу цьогоріч буде сім. За цей час ми встигли завоювати 40% ринку мінераловатної теплоізоляції. Щороку продажі зростали у середньому на 10%, за підсумками року вже очікуємо 20-25%. Споживачі дуже активні, — коментує керівник відділу маркетингу корпорації «ТехноНіколь» Дмитро Бурчак. — Матеріали для утеплення фасадів серед споживачів нині найпопулярніші.
Тепло з Євросоюзу
Поки власники приватних будинків утепляються, як можуть, перед владою на місцях постає проблема опалення шкіл, дитячих садочків, лікарень та будинків культури. Величезні масивні будівлі «сталінського» типу архітектури «з’їдають» тисячі кіловат, лишаючись холодними. Більшості таких закладів потрібна суттєва модернізація, і якщо до обласних центрів у влади ще якось «доходять руки», то за невеликі міста і села беруться активні громади Євросоюз та ООН.
Уже більше шести років в Україні діє програма розвитку ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Суть програми полягає в тому, що активні громади на місцях можуть ефективно вирішувати власні проблеми, серед них – і впровадження інноваційних технологій в сфері енергозбереження. Для цього потрібне лише бажання й активність громади і 5% від суми, що потрібна на реалізацію проекту.
Черкащина уже має чимало позитивних прикладів переходу на альтернативні види опалення. Серед них – піролізні котли, електрокомуляційний обігрів і навіть… сонячний колектор.
— Вихованців дитячих садочків сіл Пальчик Катеринопільського району та села Погреби Драбівського району, а також учнів загальноосвітніх шкіл Звенигородщини, Смілянщини, Жашківщини і Лисянщини відтепер обігрівають піролізні котли. У дитячому садку села Балаклея Смілянського району та лікарській амбулаторії села Бирлівка Драбівського району встановлено електрокумуляційний обігрів. Фельдшерсько-акушерський пункт села Богачівка Звенигородського району відтепер може «похвалитися» тепловим насосом. А амбулаторія села Бирлівка Драбівського району має власний сонячний колектор! – перераховує досягнення координатор проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Анна Бабкова. – Звісно, усе це коштує немалих грошей. Загальна вартість всіх впроваджених інноваційних енергоефективних технологій становить близько 2,9 млн. гривень. Проте «левова частка» (58,2%) — це кошти Євросоюзу, 27,8% – кошти місцевих бюджетів, 8,6% — кошти соціально-орієнтованого бізнесу, небайдужого до розвитку сільських територій і лише - 5,4% – кошти жителів громад-учасниць. За великого бажання, такі проекти цілком можуть реалізовувати і небагаті селяни. Впровадження енергоефективних технологій швидко окупиться, до того ж усі розуміють, що це інвестиції у майбутнє наших дітей.
Хай буде світло!
Не пасе задніх і обласний центр. Черкаські активісти працюють над впровадженням міської програми з реконструкції зовнішнього освітлення. Нині освітлення міських вулиць, парків, скверів та прибудинкових територій – дороге та неефективне. За рік місто споживає майже 5 мільйонів кіловат-годин. При цьому деякі провулки потопають у пітьмі, а частина ламп освітлюють пусті вулиці.
— Проблему неефективного використання електроенергії можна вирішувати різними шляхами. Один з них – заміна ламп розжарювання на світлодіодні лампи, які в рази економніші. Здійснивши лише один цей крок ми змогли б зекономити міському бюджету 2,5 мільйони гривень. Боротися з неефективним освітленням пустих вулиць можна з допомогою детекторів руху, які вмикають освітлення, реагуючи на рух пішохода чи автомобіліста. Деякі з цих детекторів починають працювати, коли об’єкт ще на відстані 300 метрів, тобто це є цілком безпечним для дорожнього руху в нічний час, — зауважує один з реалізаторів проекту, керівник громадської організації «Фонд громади міста Черкаси» Микола Макуха.
Нас врятує «шокова терапія»?
Заощаджувати і переходити на альтернативні джерела енергії потрібно усій країні, - так вважають аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» На їхню думку, українцям варто враховувати досвід країн Європи, але робити це вибірково, адже у різних країнах Центрально-Східної Європи в 90-х роках були прийняті за основу різні моделі лібералізації енергетичних ринків і, відповідно, ціни для домогосподарств піднімалися там по-різному.
Так, у сусідній Польщі та країнах Прибалтики мала місце так звана «шокова терапія», яка супроводжувалася дуже різким переходом від системи субсидованих цін до ринкового ціноутворення, що передбачає зростання цін до рівня відшкодування всіх витрат на придбання та доставку енергії в оселі. В результаті - різке збільшення цін впродовж кількох років та зростання навантаження на бюджети домогосподарств.
Польські політики наважилися на непопулярні кроки. І в результаті отримали стратегічну перемогу, адже завдяки «дешевим» державним кредитам полякам вдалось модернізувати систему опалення і утеплити власні будинки. Тепер вони сплачують за тепло навіть менше, ніж напередодні, маючи субсидії, хоча ціни на енергоносії стали ринковими, а отже – значно виросли.
— Необхідною умовою покращення енергоефективності стало створення ОСББ та подальша приватизація будинків, а підвищення цін виступило своєрідним каталізатором модернізації житла, — коментує аналітик Благодійної фундації «Паритет» Олександр Котькалов. – Водночас, держава надавала полякам кредити для фінансування модернізації будинків, оновлення систем опалення та переходу енергозабезпечення будинків на відновлюванні джерела енергії. Хоча й тут, звісно, є свої особливі умови. Кредит надається на 10 років під 6,5%-8,5% і лише на 80% від загальної суми кошторису, 20% мешканці будинку фінансують самостійно і відразу.
Допомога з боку держави в сумі до 25% компенсується фондом банку і лише у тому випадку, якщо енергоаудит підтвердить, що після модернізації (утеплення) є економія енергії не менше 10%. Що більша економія, то більший розмір допомоги.
Поляки пережили складні часи і змогли «стати на ноги». Інші ж країни, як Угорщина та Словаччина, довгий час не наважувались відійти від практики субсидування цін на енергоносії для населення, і тому зростання цін там було досить помірним. Більш-менш радикальне зростання ціни там відбулося лише після 2005-2006 року.
Жителі цих країн не турбувалися про модернізацію власного житла, бо підйом цін для них був не такий суттєвий. Коли ж ціни піднялись радикально, домогосподарства виявилися неготовими, і жодних проблем реформа не вирішила.
Перспективи — бачення влади
Створення ОСББ та максимальна економія природних ресурсів нині в пріоритеті і для державної влади на місцях.
— Пріоритетною формою організації обслуговування житла буде передача житлового фонду на утримання безпосередньо населенню, шляхом створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Нині на Черкащині нараховується 465 ОСББ, — коментує заступник начальника Управління житлово-комунального господарства Черкаської ОДА Людмила Зарічна. – Нашій області було виділено кошти субвенції з державного бюджету на здійснення заходів з енергозбереження щодо заміщення споживання природного газу у сфері теплопостачання на суму 14 608,5 тисяч гривень. Проте на втілення регіональної програми модернізації комунальної теплоенергетики Черкащини необхідно ще 119 тисяч.
Очікувані результати виконання програми — це економія природного газу в обсязі 67,6 млн.м³ та зниження викидів вуглекислого газу. Очікувана ефективність у грошовому еквіваленті – 172 500 тисяч гривень на рік.
Перефразувавши відомий вислів, можна стверджувати, що спасіння замерзаючих – справа рук самих замерзаючих. У будь-якому випадку зрозуміло, що лише об’єднавши зусилля держави, небайдужих мешканців та дослухаючись порад євроекспертів нам вдасться й оселі нагріти, й гроші на вітер не пускати.
Матеріал опубліковано на сайті http://www.kray.ck.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар