Залишки скіфських курганів та трипільських поселень, руїни підземних церков та печер, земля, укрита лісом з тисячолітніми дубами, окроплена кров’ю козаків-гайдамак та партизанів – усе це Холодний Яр. Унікальний лісовий масив, який за кількістю археологічних, історичних, наукових об'єктів, (а їх тут понад 150 найменувань) займає перше місце в Україні. Ці ліси недарма, як магнітом, притягують до себе туристів.
Свято води та вогню
Про те, що Холодний Яр змінює кожного, хто ступить на цю, овіяну легендами землю, я чула. Проте, зізнаюся, не вірила. Аж поки сама не відчула.
Холодноярський табір, у якому побувала цьогоріч, – це не перша ластівка ентузіастів-організаторів, а чергова сходинка до очищення та облагородження цього місця. На Черкащині волонтерський трудовий загін діє вже вп’яте, зокрема, вдруге в урочищі «Холодний Яр». Цьогорічний волонтерський табір «Дикий шлях», мав на меті промаркувати нову екологічну стежку, яка допоможе туристам не заблукати у заповідних лісах та зібрати сміття, яке залишили за собою не дуже свідомі відпочивальники.
— Перший табірний день у нас пройшов під знаком вогню та води, — розповідає головний організатор табору, керівник творчого об’єднання «Холодноярські дівчата», представниця філії «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольга Галушко. — Хлопці позносили дрова для вогнища, а дівчата з піснями сплели вінки (деякі з волонтерок, до речі, саме в таборі зробили це вперше). Згодом очищались від зла, стрибаючи через вогнище. Проте, у всьому дотримувались правил безпеки, оскільки ще зранку побували на майстер-класі від черкаських та чигиринських рятувальників.
У лісі-лісі темному…
Як виявилось, для волонтерів, як і для лікарів, основна заповідь – не нашкодь. У нашому конкретному випадку – не нашкодь лісу. Тож, озброєні правилами безпечної поведінки та оранжевою фарбою, молоді люди наступного дня вирушили маркувати екологічну стежку. Подолавши близько 12 кілометрів, волонтери малювали на деревах позначки та стрілочки, за якими туристи зможуть знайти правильний шлях. Майстер-клас із орієнтування в лісовій місцевості для них провів завідувач філіалу «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.
— Коли молоді люди проходять цими стежками, маркують дерева, збирають сміття, то вони зовсім іншими очима дивляться на природні багатства, по-іншому планують свій відпочинок та дозвілля, і, звісно, після цього самі вже не смітитимуть і не руйнуватимуть пам’яток, — зауважив Богдан Васильович.
Третій день у таборі був присвячений відновленню холодноярських інформаційних стендів. Волонтери не лише фарбували кам’яні брили, що розповідають усім подорожнім про події давно минулих літ, а й творчо презентували власну роботу.
Завершилась чотириденна «лісова вилазка» плетінням браслета дружби та ляльки-мотанки.
— Не тільки прибираємо, а ще й щось вивчаємо, аби молоді було цікаво. Щоб люди хотіли повернутися і брати в цьому участь далі й далі. Для цього й вигадуємо такі заходи і розважаємо молодь. Потрібно не лише вміти працювати, а й працювати красиво, з користю і насолодою для себе, – пояснює Ольга Галушко.
Від себе можу додати, що Холодний Яр залишив не лише приємні, позитивні спогади та бажання і далі продовжувати волонтерську діяльність – він просто зачарував надзвичайно потужною енергетикою, змусив по-новому подивитись на давно знайомих людей та намітити для себе нові шляхи розвитку.
Матеріал опубліковано на сайті http://kray.ck.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар