Перша допомога для людської душі

Екстремальні психологи Управління ДСНС у Черкаській області навчали колег таволонтерів правилам надання невідкладної психологічної допомоги. Людська психіка – надзвичайно крихка річ, тож людина, яка потрапила в біду, втратила близьких, залишилася без даху над головою, змушена блискавично рятуватися від небезпеки перебуває на тонкій межі між нормальним життям та існуванням, спотвореним психічними розладами. Мешканці країни, яка пережила революцію та уже декілька місяців перебуває у стані неоголошеної війни – у особливій небезпеці, адже їхнє психічне здоров’я щодня піддається нищівним ударам. На жаль, психологів, які мають відповідну кваліфікацію для роботи в екстремальних та надзвичайних ситуаціях в Україні дуже мало – всього 138 осіб.

Що ж до Черкащини, то на її теренах працює всього троє кризових психологів. Усі вони - співробітники обласної рятувальної служби, але, незважаючи на високу кваліфікацію і багатий досвід, звісно не можуть встигати усюди. Тож психологи черкаської обласної рятувальної служби спільно з активістами громадської організації «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» ініціювали проведення тренінгу «Робота в екстремальних та кризових ситуаціях. Подолання наслідків психотравмуючих подій». Під час тренінгу екстремальні психологи розповідали своїм колегам (що практикують сімейну, бізнес-психологію, а також психіатрам) про роботу в екстремальних умовах у разі виникнення надзвичайних подій, а також психологічну допомогу переселенцям та мирним жителям зони АТО. Більшість слухачів тренінгу планують надавати допомогу вимушеним мігрантам зі Сходу.

Зокрема, психолог Управління Микола Яценко поділився досвідом роботи з населенням звільненого від терористів Слов’янська: - У Слов’янську ми перебували 6 днів. Навантаження на психологів було величезним, адже щодня ми обходили будинки людей, які найбільш постраждали від терористів.

За день доводилось працювати з півсотнею потерпілих, а у кожного з них – глибоке потрясіння. Діти бояться людей у формі. Батьки непокояться за майбутнє своїх сімей, знедовірою ставляться до військових. На щастя, рівень довіри до рятувальників значно вищий. Зрозуміло, що до кожної людини необхідний окремий підхід і все це дуже виснажує самого психолога. Проте ми надали лише першу, невідкладну психологічну допомогу. А кожному з цих людей буде необхідна тривала психологічна реабілітація, яка може тривати не один місяць і навіть не один рік. Керівник психологічної служби Леся Коротяєва налаштовувала майбутніх психологів-волонтерів на роботу у складних умовах, проте неодноразово наголошувала – без їхньої допомоги не обійтися. - Навіть у мирний час екстремальні психологи мають багато роботи, оскільки надзвичайні події трапляться щодня. Окрім того ми постійно працюємо над психологічною реабілітацією рятувальників, робота яких передбачає перебування в епіцентрі небезпеки, допомогу людям у горі, стані стресу, істерики, паніки і ступору, - зауважила Леся Миколаївна. Керівник психологічної служби дала волонтерам кілька практичних порад щодо психологічної допомоги постраждалим під час надзвичайних подій:

1. визначте, кому першочергово необхідна допомога, пам’ятайте, що у найбільшій небезпеці перебувають не ті, хто плаче і кричить, а ті, хто переживає власне горе «у собі»;
2. виведіть із натовпу панікерів, їхня поведінка «заражує» інших;
3. ні в якому разі не співчувайте. Абстрагуйтеся від ситуації, не пропускайте її крізь себе. Пам’ятайте, що ви на роботі і ваше завдання – надати допомогу і зберігати спокій;
4. намагайтеся встановити із потерпілим тактильний і зоровий контакт;
5. завжди співпрацюйте із медичною службою.

Екстремальні психологи відповіли на запитання своїх колег, які цікавилися тонкощами роботи в умовах надзвичайної події та військових дій, а також тим – як справлятись із посттравматичним стресом. - Важливо уміти не лише надавати невідкладну психологічну допомогу, а й забезпечити подальший психологічний супровід потерпілому, - зазначила координатор ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій»» Наталя Місан. – Тому такі тренінги дуже корисні для нас, вони допомагають не лише краще розібратися у тонкощах кризової психології, а й дозволяють налагодити професійні зв’язки між різними психологічними службами, які опікуються постраждалими в зоні АТО, а також вимушеними мігрантами, на різних етапах їхньої адаптації та реабілітації. Психологи-рятівники також продемонстрували свою «тривожну валізу», яку неодмінно беруть з собою на всі бойові виїзди. Як зауважила Леся Коротяєва, нині такі валізи необхідно мати кожному волонтеру, який планує надавати допомогу потерпілим, особливо, якщо психолог вирушає до зони військових дій. Також психологи обговорили способи надання психологічної домопомоги переселенцям із зони АТО, зокрема методи подолання посттравматичного стресу. Зазначений тренінг був лише першим етапом навчальної програми, яку Управління ДСНС впроваджує для представників громадських організацій та активних волонтерів нашої області.

Матеріал опубліковано на сайті http://ck.mns.gov.ua